Самозайняті особи, з метою звільнення від сплати ЄВ за себе, не повинні повідомляти контролюючі органи про основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального
Контролюючі органи з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, мають доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано та з якої сплачено страхові внески. Це передбачено ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Відповідно, фізичні особи-підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти про факт сплати за них ЄВ роботодавцем.
Як відображати у звітності ФОПа місяці, за які ЄСВ не сплачений ФОПом за себе, бо сплачений роботодавцем за основним місцем роботи, щоб ці місяці не були зараховані ФОПу в недоїмку по ЄСВ?
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Враховуючи зазначене та норми частини шостої статті 4 Закону № 2464, такі платники у паперовому варіанті звітності проставляють прочерки за місяці, за які роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в електронному варіанті звітності поля залишаються не заповненими).
