З 1 квітня запрацювали зміни до Податкового Кодексу України щодо платіжних послуг
30 січня Президент підписав Закон №2888-IX зі змінами до Податкового Кодексу України щодо комплексного вдосконалення регулювання ринку платіжних послуг в Україні. Зокрема, впроваджено можливість сплати електронними грошима податків. Закон почав діяти з 1 квітня
Прийняття закону обумовлено необхідністю внесення змін до Податкового Кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону “Про платіжні послуги”, а також законодавчою вимогою про те, що зміни до Податкового Кодексу України можуть вноситися виключно окремим законопроєктом.
У прийнятому законі багато позитивних новацій для розвитку cashless-розрахунків в Україні, але з найбільш цікавого та інноваційного:
1. Легалізація електронних грошей та прирівняння рахунків електронних гаманців до рахунків банків
2. Можливість сплати електронними грошима податків
3. Також буде можливість і комуналку електронними грошими сплатити, якщо ж звичайно буде їх приймати постачальник послуг. Але на час війни обіг електронних грошей обмежений в Україні.
Які зміни вносяться до Податкового Кодексу України? Закон пропонує узгодити термінологію, що використовується у Податковому Кодексі України, з термінологією Закону “Про платіжні послуги” та уточнити деякі положення ПКУ з метою їх узгодження з положеннями Закону “Про платіжні послуги”, а саме:
віднести до поняття «дохід з джерелом їх походження з України» дохід надавачів платіжних послуг від здійснення діяльності на платіжному ринку і при цьому не вважати доходами кошти, що отримуються надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг для здійснення платіжних операцій;
передбачити можливість сплати податків і зборів електронними грошима;
передбачити можливість здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей платниками єдиного податку першої-третьої групи;
поширити вимоги щодо можливості відкриття і ведення рахунків клієнтам виключно за умови взяття таких клієнтів на облік у контролюючих органах;
поширити відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття рахунків на небанківських надавачів платіжних послуг;
віднести до операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, випуск та погашення електронних грошей, а також надання послуг, пов’язаних з виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, розрахунково-касовим обслуговуванням.
