Платникам єдиного податку (юридичним особам), які повинні задекларувати мінімальне податкове зобов’язання за 2023 рік
Повідомляємо, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) - це сума податкового зобов’язання, що сплачується у зв’язку з виробництвом та реалізацією власнoї сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Розрахунок загального МПЗ за 2023 рік подається у складі податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та є її невід’ємною частиною.
Нагадуємо, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Платниками МПЗ є власники та користувачі (у тому числі орендарі) сільськогосподарських угідь незалежно від того, обробляють вони земельні ділянки чи ні, вирощують і продають вирощену продукцію чи взагалі не використовують земельні ділянки за призначенням.
Користувач (орендар) є платником МПЗ лише за умови, якщо право користування (оренди) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У такому випадку власник земельної ділянки є платником МПЗ за період із 01 січня звітного року по перше число місяця, в якому ділянку було передано в користування (оренду). Користувач (орендар) земельної ділянки є платником МПЗ за період із першого числа місяця, в якому він отримав ділянку в користування (оренду), до кінця звітного року.
Важливо! Додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік є невід’ємним додатком як до загальної податкової декларації, так і до кожної звітної податкової декларації (Розрахунок).
Звертаємо також увагу, що оскільки Розрахунок є невід’ємним додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (як до загальної, так і до звітної) подання декларацій без такого додатку не передбачається.
Платники єдиного податку третьої групи - юридичні особи подають додаток із розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за рік.
Суму, яку платник податку повинен сплатити до Державного бюджету України, обчислюють шляхом віднімання від МПЗ суми всіх податків, сплачених платником податку за звітний рік (до цієї суми належать податок на прибуток, ПДФО, єдиний податок, земельний податок, рентна плата, за спеціальне використання води, 20% орендної плати за користування земельними ділянками державної чи комунальної власності).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.
Також зауважимо, у разі переходу платника податку на єдиний податок четвертої групи із загальної або спрощеної системи оподаткування (єдиний податок третьої групи) Розрахунок, у якому обчислюється сума МПЗ, подається до податкової декларації з податку на прибуток або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи). Проте, до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи також подається Розрахунок, але показники у ньому не заповнюються.
Відповідно до підпункту 381.2 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Декларування МПЗ юридичними особами, що мають статус неприбуткової організації, податковим законодавством не передбачено.
