НАВІКИ В НАШІЙ ПАМ'ЯТІ: ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ ЗАГИБЛОМУ ВОЇНУ СЕРГІЮ ЗЕЛІНСЬКОМУ
11 червня 2024 року, у Радовецькому ліцеї відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки нашому Герою, Зелінському Сергію Анатолійовичу, який навчався в стінах цього ліцею.
Третього вересня 2022 року добровольцем пішов захищати рідну Україну від ворога, а 11 червня 2023 року під час бою зазнав поранення в плече і ногу та помер від крововтрати на полі бою. Сергію Анатолійовичу завжди буде 21. Життя обірвала ворожа куля… обірвала мрії та задуми молодого чоловіка. Він любив життя, шанував рідних, поважав людей, був добрим, привітним. Але це все в минулому. Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом криє Україну третій рік. Ми з болем оплакуємо своїх синів та доньок. Щиро співчуваємо матері Сергія Зелінського, рідним та близьким загиблого захисника.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про нього стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
На урочистій церемонії були присутні матір загиблого, рідні, друзі, педагоги та учні, духовенство, жителі села, представники Вовковинецької селищної ради.
Із скорботними словами до присутніх звернулися секретар Вовковинецької селищної ради Валентина БЕВЗЮК, староста Радовецького старостинського округу Тетяна МАРКІНА, директор ліцею Алла ДАЛЕКА, класний керівник Ірина ПОПИК.
Право відкрити меморіальні дошки було надано матері та сестрам Героя. Після чого учасники заходу поклали квіти, лампадки.
Настоятель Свято-Петро-Павлівського Храму ПЦУ протоієрей Іван РЕБЮК провів поминальний молебень та освятив пам’ятний знак.
Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Сергію та всім воїнам, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Земля народжує героїв!
Земля до себе забере
До сірої, і до липкої
У лоно темне і сире!
Та не помре герой, не може
Він буде в пам’яті в нас жить.
І з неба, де хороми божі,
Він буде землю захищать.
Дивлячись на меморіальні дошки, пам’ятаймо, якою ціною виборюється наша незалежність.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, простому хлопчині, який на алтар нашого майбутнього поклав найцінніше – власне життя. Слава Героям!
